Наступає ніч... і вже по крокам чую сум,
і не рятує музика, не заспокоїть нікотин.
Знов спогади по скорнях, наче струм,
пробються через сотні стін.
Думки, безсоння, холод ночі...
Заламуючи руки треба йти.
Мені вбачалися десь твої очі,
та спалені на щент мости.
Мені вбачалося чи то наснилось?
Якщо то сон, то краще вічно спати.
Я не вдоволі твоїх губ напилась,
я не зуміла ще сторінки дописати.
І я збудую навруги фортецю,
запруся щей на тисяча замків.
Щоб руки забували твою втечу,
щоб наш вогонь повільно тлів.
Я так боялася згоріти від кохання,
я так боялася втопитися в тобі.
Що краще б я зосталося остання,
ніж залишилася у твоїй мерзлоті.
Наступить ранок... прийде новий день,
і я по звичці наберу твій номер.
Прощай, мій ризонанс натхнень,
прощай мій сонячний ... Game over
Goodbuy
© Copyright: Старлинг Марианна, 2015
Свидетельство о публикации №115040210633
Свидетельство о публикации №115040210633
Рецензии