У напiвснi

    У напівсні – напівжиття,
    У напівволі – напівсонце…
    Все навпіл – майже майбуття.
    А поруч шлях до чемпіонства…

    Загуслий спогад – ще не біль
    Протибажання пьють з долоні
    Твої вірші, твої хліби…
    Але – не п’ють твоєї болі.

    Глухоніме пташісько мрій
    Перхає – прапорами крила…
    Але впадає гріх подій
    В багаття те, що відболіло.

    Заради друзів п’ю небіль
    Як п’ють отруту неспасіння
    А чи спасе єпітрахіль
    Від напівтління?

    Повіки-вік – напівбуття
    Від скверу щастя півсторіччя
    До справжнього ненабуття
    Свого слов’янського обличчя.


Рецензии
Как хочется украинскую выучить) Эх, знали бы Вы, Анатолий Анатольевич!
Такие красивые стихотворения!
И перечитываю... перечитываю...

Сил Вам и Вдохновения!

С Уважением)

Анастасия Котюргина   04.04.2015 21:56     Заявить о нарушении
Я уверен в том, что Желания материальны!
Точно-точно!
Добра и радости, и счастья!

Мироненко Анатолий Анатольевич   07.04.2015 21:34   Заявить о нарушении
Спасибо!)
И Вам - всего самого Замечательного, и Светлого!

С Благодарностью,

Анастасия Котюргина   07.04.2015 22:11   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.