Хвилясті пагорби ховяють візерунки,
Сплетіння рук столітніх крон.
В очах дівочих, синіх незабутках,
У неба свій знаходиться притон.
В глуші, де свист сірого вітру,
Притулок для дворняг - старих казок.
І відьми там готують свою світу,
Принести з ніччю страх в народ.
Ні, там не страшно, трохи мутно.
Там просто мруть чужі думки.
І лиш твій голос ледве чутно
Звенить гудінням в голові.
Там ти, дерева, дикі звірі -
Усі ідуть в один танок.
Бо кожному дано по вірі.
Мені з невір'я платять оборот.
На Подоле
© Copyright: Ильвинг Натали, 2015
Свидетельство о публикации №115040104284
Свидетельство о публикации №115040104284
Рецензии