Б ль штурму серця. Я не витримав цю облогу...
Вже об тебе набив сотні гуль і гірких оскомин.
Забери мене звідси. Забери, якщо маєш змогу,
Якщо вітер в степу по мені ще не справив помин.
Сам від себе біжав, не обдумавши плану втечі.
Йшов додому - прийшов не к собі. До чужого дому.
Забери мене звідси. Забери й обніми за плечі,
І у сірих очах розчини мою тиху втому.
Хай розтануть сніги. Хай вогнем запалає грудень,
Щоб спалити слова, щоб писати не мав потреби.
"Забери мене звідси" - я кричу у безмежну сутінь.
Забери і залиш. Там, де я б міг забуть про тебе.
1.IV.2015
Свидетельство о публикации №115040110455