блокада дебальцевого
І бігти нікуди, й сидіти
немає де… Тріщать морози,
а душу пропікають сльози.
Руїни скрізь і попелище,
і вітер злий колючий свище,
ще й витанцьовують сніжинки.
Пустіють вулиці, будинки.
Тож стільки лиха і мороки!
Куди, до кого і допоки?!
А сніг іде і мерзнуть руки,
не зміряти людської муки.
І розтинають тишу «Гради», -
ні відповіді, ні поради…
Лише сніжинки полохливі
кружляють у залізній зливі…
Свидетельство о публикации №115033108395