Шепоче ніч….
Блакитним вогником в дорогу кличе
Під сяйвом зір сріблистої імли,
Коханий мій, ти чуєш?
Я знову тебе кличу
У спогадах вчорашніх днів.
Стукоче серце, котяться краплини
І падають безжально вниз.
Все, що було розтануло під сонцем,
Розбилося, немов холодний бриз.
Клекоче біль, шматує знову душу.
Вселились в тілі : цунамі й ураган.
Біжать роки, я розторопшею їх топчу,
Гірка любов –полинь, страшний капкан.
Стихає ніч……
Біжить річками стомлений туман,
Колише вітер спогади під гаєм
І котиться роса від старих ран.
Тревожно плачет ночь
© Copyright: Елена Полищук -Зелинская, 2015
Свидетельство о публикации №115033103732
Свидетельство о публикации №115033103732
Рецензии