Тревожно плачет ночь

  Шепоче ніч….
Блакитним вогником в дорогу кличе
Під сяйвом зір   сріблистої  імли,
Коханий мій, ти чуєш?
Я знову тебе кличу
У спогадах вчорашніх днів.

Стукоче серце,    котяться краплини
І падають безжально вниз.
Все, що  було розтануло  під сонцем,
Розбилося,  немов  холодний бриз.

Клекоче біль,  шматує  знову душу.
Вселились в тілі : цунамі й ураган.
Біжать роки, я розторопшею їх топчу,
Гірка  любов –полинь,   страшний капкан.

Стихає ніч……
Біжить  річками стомлений туман,
Колише вітер спогади під гаєм
І котиться роса від старих ран.


Рецензии