З жалю обернусь ще не раз
Втікаю я на подив з царства.
Там де привічують мене,
Життя в дорозі промайне.
Життя в дорозі,та тривозі,
Спинюсь,вдивляючись в порозі.
І обернусь запам'ятати,
Одвірок,вікна,тепло хати.
І люд,що йде за мною вслід,
Привіт Олено,ну привіт...
Пробач мені,пробач родино,
Прийшла майбуть моя година.
Проходять дні мої і час,
З жалю обернусь ще не раз.
Та більш нема кому вітати,
Прощайте стіни,як же встати?
Вогонь життя майже погас,
Минає час,минає час.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №115033103558