Гавкающая коза... об одном человеке

Гавкаюча коза
*присвята ВВП!

Є насвіті білім, кози,
Що витирають свої ноги,
Об душі і серця людей,
Бо мають мізки курей...
Та щей, квочуть, й гарчать,
І владу хочуть захомутать,
Бо вважають, себе над йусіма,
І байдуже, що в мізках росте трава.
Кози, бджоли й осли,
Щоб ви, втратили торби,
У які гроші вкрадені поскладали,
Втікаючи від КРУ на Шейшели чи Канари.
Але правда є! Вона жива!
Коза траву жує! От дива?!
Але для чого падлюко тобі, я?
Ми з тобою не сім'я!
Іди співай собі десь подалі,
Та хоч обабіч магістралі,
Мені все байдуже! Змирися з цим!
Тож прощай мій друже! З обличчям злим!

31.03.15. р.Б.

Есть на свете белом, козы,
что вытирают свои ноги,
Об человеческие сердца и души,
ибо имеют куринь;е мозги.
И еще, Квочат, и рычат,
и власть захватить хотят,
Потому что считаю над всеми,себя,
И не важно, что в мозгах растет трава.
Козы, пчелы и ослы,
Чтобы вы потеряли сундуки,
в которые деньги украденные положили,
Убегая от КРУ на Шейшелы или Чили.
Но правда есть! Она жива!
Коза траву жует! Вот чудеса?!
Но для чего подлец тебе, я?
Мы с тобой тепер не семья!
Иди пой себе подальше где-нибудь!
А обо мне, омоляю, забудь!
Мне все равно! Ведь тьі хамло!
Тебе пора домой давно! Прощай, вчерашеое зло!