Ти - далекий всесвiт моїх бажань,
розлютився полум'ям через обрiй,
намагаюсь вимовить шепiт - "стiй",
та в мережi "I" крижанiє подих
мiж загублених нами рядкiв зiзнань.
Промiж сумнiвiв сумом закрию сни,
промiж пальцiв закрию пусту сторiнку,
чи не спалимо пристрастi до весни,
як нам вижити в зиму, ти поясни,
коли бачиш мене на рингу?
Не (з)губи надiю, промов моє iм'я,
станем старшими, кожна секунда сушить,
там, де море торкалось нiмої сушi
ми вiдпусимо (втопимо?) дивнi душi
у долонях залишив камiння.
На днi ванни чи пляшки втопить печаль,
коли б'єш у серце словами з перцем?
я повторюю знову той жаль, чи нажаль
що вiдкриюсь тобi, ти продовжуй, жаль!
хай кортить кричати, та не вдається...
Inside 2
© Copyright: Надя Андерсон, 2015
Свидетельство о публикации №115033008220
Свидетельство о публикации №115033008220
Рецензии