Листопад.
Невчасна українська мова,
я прочитав все листя, що на днях опало,
заради влучно сказанного слова.
Я прочитав всю осінь, що мені писала,
і рвала прозаїчне листя, і його палила,
неначе Гоголя невдалі мертві душі.
Давно уже осипалась життєва сила
з дерев кремезних і навік байдужих.
Я не Олійник, ні, і не Павличко,
дерева пишуть книжки і мені читають.
Останні розділи написанного листя -
(стій і дивись, мовчи і стій) -
на голову мені кружляють.
Цей листопад,
ці аркуші померлого паперу,
шукає істину розсипанний по світу вітер.
Прочитане життя іще не вмерло,
заплаканна земля іще розквітне.
Література знов у вирій відлітає
і я стою один серед дерев бібліотечних.
Природа пише власні мемуари,
в цей листопад я зрозумів її нарешті.
Листопад
© Copyright: Олег Шкуропацкий, 2015
Свидетельство о публикации №115033005751
Свидетельство о публикации №115033005751
Рецензии