Здаюсь собі пастушкою зі снів я –
Брожу по травах боса й нетутешня…
Здіймаюсь вище, за смерек верхів’я,
Плету віночок мрій своїх прийдешніх.
То дум блакить, чи радість, чи печалі
В рядки заходять, ніби з льону квіття?
І манить щось тихенько душу в далі,
В ясне пророцтво, в неба розмаїття.
Навшпиньки йду – легка і босонога,
У сон сховавши всі жалі про сутнє,
Лише чомусь щока моя волога…
Чи може пісня зцілити майбутнє?
Пливуть хмарки – баранчики потішні;
Слова прозорі, мов напій кохання.
У сні моїм вже зашарілись вишні,
І МИР пророчить людям зірка рання.
Сон пастушки
© Copyright: Валентина Чайковская, 2015
Свидетельство о публикации №115033004804
Свидетельство о публикации №115033004804
Рецензии
Ну до чего же красиво! Склоняюсь долу! Навшпиньки, Валюша, как переводится?
Галина Рогалёва 04.04.2015 17:38 • Заявить о нарушении
Галина Рогалёва 04.04.2015 17:38 • Заявить о нарушении
Спасибо, дарящая вдохновение! "Навшпиньки" - это на цыпочках.
Обнимаю Тебя, милая моя Галина!
Валентина Чайковская 04.04.2015 20:27 Заявить о нарушении
Обнимаю Тебя, милая моя Галина!
Валентина Чайковская 04.04.2015 20:27 Заявить о нарушении