Я хочу, щоб кохав мене так сильно,
як ніч грозу: зухвалу і нещадну.
Я розіб"ю всі стіни, тонкі вікна,
щоб ти кохав, таку мене - назавжди.
Зустріне хвилю, теплий дощ над морем,
так поцілує, наче то кохання.
Лиш поцілунки, нащо нам розмови.
З тобою - вперше, наче то востаннє.
Обійме вітер полум"я жагуче,
та лиш сильніше стане його сила.
І спопеліє: зло, тривоги, смуток,
на мить,на вічність,ми - єдине ціле.
Багряний ранок, кавою до вінця.
Обіймами даруєш насолоду.
Счаслива, що з тобою я відчула.
Жадану ніжність, бажану свободу!
Я хочу, щоб кохав
© Copyright: Виктория Пегина, 2015
Свидетельство о публикации №115032900835
Свидетельство о публикации №115032900835
Рецензии