Бо смерть...

Навколо сонця – чорний рай…
Мовчання - воля чи неволя?
Кобзар мовчить, а це вже край,
Бо вже мовчати вчать у школі.

Таке мовчання, як азарт –
В мовчанні згинуло багаття –
Ані луни, ані Стожар…
Душа і серце гинуть, браття.

І кидає вже виклик лють
Добру і правді – виклик прийнять
Прийшов черід, прийміть хто будь,
Бо смерть блукає поза тином.


Рецензии
Анатолий, привет!
Сделал перевод этого стихотворения, чтобы не нарушать добрую традицию...
Посмотри - http://www.stihi.ru/2015/07/14/8644
Удачи и вдохновения!

Владимир Сорочкин   14.07.2015 20:56     Заявить о нарушении
Спасибо, Владимир. Очень!

Мироненко Анатолий Анатольевич   14.07.2015 22:04   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.