Мене не надихають про любов ваші поеми,
тому я вже півроку пишу для своїх батьків...
Я не із тих, в кого прихильників гареми,
в моєму віці вже достатньо було тих шляхів.
Ви знаєте,в наш час про тата вже не пишуть,
Або про маму,розумію,не до них,
Ну а кого їхні проблеми,блін,колишуть?
І рідний дім-не дім,якось притих.
Згадай,коли останній раз ти з ними говорила?
Чи написала смс...
"Ну десь два дня назад,трохи забула..."
"два дня назад.."-уже прогрес.
Ти знаєш,твоя мама-важливіша,
за всіх твоїх коханих мудаків.
Вона у сто разів за твоїх хлопців розумніша.
Тому будь ласка поважай своїх батьків.
***
© Copyright: Подольская Ирина, 2015
Свидетельство о публикации №115032807474
Свидетельство о публикации №115032807474
Рецензии