…і бачило небо, і час полічив
згасаючі зорі у небі нічнім,
загублені мрії, людські помилки…
докупи зібралися хмари на бій,
у дзвони забили самотні думки,
цвіт з яблуні сипався рясно, мов сніг…
шпигун-вітер люто усюди снував,
сон неба розвіяв… закашлявся світ
бунтуючи – душу невинну розп’яв…
заплакало небо сльозами дощу…
пробач Боже скоєні нами гріхи…
пробач Боже скоенi нами грiхи...
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115032801806
Свидетельство о публикации №115032801806
Рецензии
Вдячний Вам Ли, і радий Вашим візитам на сторінки моїх поєзій...
Миру і натхнення... Віктор...
Виктор Сурженко 23.04.2015 20:12 Заявить о нарушении
Миру і натхнення... Віктор...
Виктор Сурженко 23.04.2015 20:12 Заявить о нарушении
