горить!

горить! горить! уже не тліє,
уже не вогником жевріє,
а пломенить таким багаттям,
що запалає небосхил!
чи не тому такий схід сонця,
неначе всі червоні фарби
в жовтогаряче вилив Бог
наскільки стало йому сил?
не погаси! зумій з'єднати
і зберегти, щоб поєднати! -
хіба ж бо знаєш більше диво
і чи зумієш віднайти?
щоб душу в душу - розчинятись,
вином з води переливатись,
бо не буває забагато
у серці щирім теплоти!


Рецензии
Прекрасно. Неймовірні метафори. Зачепило...

Ли Чень Дао   29.03.2015 00:13     Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.