Коли вмирае надія остання
Падеш на коліна от жалю,
Тоді у Бога просиш питяння
За що ж я страждаю?
По чому заслужив калятви?
Ходив неділі у храм,
Читав святі молитви
Невже ти глух моїм мольбам?
У відповідь тиша гучна
І ти зрозуміеш одразу:
Надія,вона хоч тонка
Але не помирае ні разу
Вечно жива
© Copyright: Виталина Лаврова, 2015
Свидетельство о публикации №115032608318
Свидетельство о публикации №115032608318
Рецензии