цвітіння вишні
споглядаю -
красу замрійну понадхмарну, поза часом ,
занурююсь у вічність ....
- майнула раптом ластівка,
мов олівцевим розчерком
художник
по білому провів найпершу
лінію
-
кохання,
світ розділяючи
на „до
і „після”....
Зійшлись
розпука й радість
німими запитаннями,
сплітають руки
у незбагненнім танці,
насотують
на небі сиву хмару,
затАєними
відблисками.......
Весняний дощ -
прольється
раптом - ,
розсиплеться,
понад землею -
мільярдами
веселих здогадів...
...схилила вишня голову, її волосся
довірливо ляга мені на плечі,
мов - наперед всіх запитань -
ледь чутна відповідь
Лiнiя кохання
© Copyright: Тарас Иванов, 2015
Свидетельство о публикации №115032606493
Свидетельство о публикации №115032606493
Рецензии
Здравствуйте,Лена , Ваши слова над небосводом седовласым - радуга )))
Тарас Иванов 15.07.2015 14:11 Заявить о нарушении
Тарас Иванов 15.07.2015 14:11 Заявить о нарушении