Изнемогаю в немоте...

 
                Брату.

 «Кубок жизни был бы сладок,…
   если бы не падали в него горькие слезы…»
                Пифагор

Изнемогаю в немоте
ночей тревожных и докучных.      
Страницы жизни в темноте
листаю в памяти… Беззвучно,
они встают передо мной,
Ложатся бременем на плечи.
Забыт покой… И боль волной…
А время? Нет, оно не лечит!



Перевод на болгарский язык
Генки Богдановой

НА БРАТ МИ

„Чашата на живота би била сладка,
ако не падаха в нея горчиви сълзи”
Питагор

Изнемогвам в тишината
на тъжни дни, и нощи лихи.
Все прелиствам в тъмнината
листите на паметта… Тихи,

са те пред мене и безволни -
бреме тежко ми се струват.
Покой - забравен, душа – болна…
Времето? То не лекува!

Перевод на украинский язык
Петра Голубкова

БРАТОВІ (вільний переклад П.Голубкова)

Я знемагаю в німоті
Тужливих днів, ночей докучних.
Я сторінки життя в пітьмі
Гортаю в пам'яті... Беззвучні,
Вони встають переді мною,
Лягають тягарем на плечі.
Забутий спокій... Хвиля болю...
А час? Він не лікує, перчить!



Картина:Е.Юшиной, Симферополь.