І все у нас не так от як у всіх,
і кожну мить ми щось у когось просим,
а потім ми відмови не виносим;
але ж відмова то ніяк не гріх.
Ми ходимо по колу, знов і знов:
стрічаємо людей, розкидуєм хвилини.
Ми дуже звикли до пустих розмов,
ми вже не здатні відшукать перлини
у морі слів. У морі неземних очей,
що дивляться крізь темряву у небо.
Ми надто часто зустрічаємо гостей,
але нікого не лишаємо у себе.
25.3.15
I все у нас не так от як у всiх
© Copyright: Максим Юрчук, 2015
Свидетельство о публикации №115032507872
Свидетельство о публикации №115032507872
Рецензии