Ти чув?
Харчання й свист розірваних легень?
Ти бачив шкіру, що в вогні горіла,
У чорну ніч, що проковтнула день?
Він — там, він затулив собою,
Засторонив вогонь, розлючений метал,
А потім впав, підкошений стрілою,
І так лежав, поранений, не встав.
У госпіталі вкрили простирадлом,
Щоб не замерзло те, чого нема.
Ще не відмитий і пропахлий чадом
Він тут і там, де стрілася зима…
Свидетельство о публикации №115032503670
Вона не байдужа,
І немає прощення виродків,
За смерть безвинно убієнних.
Ким Барссерг 18.04.2015 10:33 Заявить о нарушении
Дякую за розуміння.
Щастя. Щастя Вам!
Игорь Стожар 21.04.2015 23:19 Заявить о нарушении