не з того краю...
…немає слів… душа мовчить…
мабуть кричать не вміє…
в сльозах свій біль їй не втопить,
тож розлюбить не сміє…
печальний сон навіє ніч –
у чорне розфарбує…
думок навіяний розбіг
помножить, не зруйнує…
щоб світ повірив у Любов,
щоб я не жив вчорашнім
навпіл усе, окрім того,
що нищить волю нашу…
Свидетельство о публикации №115032401868