Травнева н ч Еп лог

Щось є в українських ночах,
якісь мольфарські чари.
Якіїсь ніжні почуття плекають до пошани,
Тут славний дух вертається з часів,
ославленого Ярослава.
Тут січі вільної пісні,
тут не вмирущая козацька слава.

Тут постає забутих предків тінь,
де розквітають маки.
Як чумаки возили сіль,
як билися козаки.
Може побачиш у степах фортецю запорізьку,
Їі оспівував кобзар в піснях,
і ось ти бачиш її зовсім близько.

Може побачиш шаблі блиск у місячному сяйві,
Може почуєш з глибини століть веселий крик "Гуляймо!"

Та не очікувано стихне все
коли понуро їдуть по дорозі гайдамаки,
а десь далеко на селі і досі гавкають собаки.

Тут чаруюча тиша що надихає,
тут безмежна любов.
Святий дух твій сон охороняє,
знову і знову і знов.

Тихі українські ночі ти собі засина,
навіть і не усвідомиш як трапляються тут дива.
Тож слухайте любі мої казка моя така...


1. Розділ.

Не так давно в моїх краях,
кохали щіро, палко.
В усіх містах, степах, лісах,
дівчата чарували парубків як мавки.

Історія не виняток і ця
про чари справжнього кохання.
Яка із темряви і вивела сліпця,
який лишився вже без мрій і сподівання

Про це співали кобзарі,
Але історії всі ці забуті.
Та наш народ про те складав пісні,
тож слухайте уважно добрі люди