Скрябину..

Ти пішов, залишивши усе, окрім себе..
Геніальність пісень, надзвичайну мудрість думок..
Ти пішов.. хоча в цьому не було зовсім потреби..
І на небі стало більше яскравих зірок..

Першого - ти ще жив на повну..
А другого ранок - кінець..
"Кінець фільму, кінець траси".. усьому..
Ще довго будуть плакать мільйони сердець..

Це не просто смерть однієї людини..
Це смерть частини "Скрябін" всієї країни..
І тяжко і боляче всім на душі..
Назавжди у пам'яті твої вірші..

Якби ми знали - вберегли..
І був би з нами зараз ти..
Але.. Ти вибач нас, благаєм - Вибач..
Ми помним "Кораблі" , "Квінти"..

От би зараз на хвилинку хоч,
Побачить очі твої, голос почуть,
2 слова сказать - важних, останніх..
І все тече струмок наших сліз безкрайніх..

Життя несправедливе - всі це знали давно,
Але разом з тобою уся правда пішла..
Тепер ніхто за народ так не скаже..
Сподіваємся, твоя душа вже спочинок знайшла..

Але все до чорта..
Коли тебе поруч з нами немає....
Боже, за що? За що??
Він вже не з сім'єю на Землі, а на небі дрімає?

Ти в серцях наших, Кузьма, знай, пам'ятай..
Ти ніколи в житті не підеш звідти..
На том світі з миром спочивай..
Колись вже всі разом будем збирати там квіти..