Плiткарки

На столі горілка, вина,
М’ясо, сало, ковбаса,
Грає музика грайливо,
A на кухні чудеса.

На плиті кипить, парує,
Товчуть, ріжуть кухарі.
Господиня вередує,
Прийдуть гості дорогі.

Кум з кумою завітає,
І очима поведуть,
Всі новини вони  знають,
Іх з собою принесуть.

Про кумів плітки розносять,
Вередливі жіночки.
Туди влізуть де й не просять,
Як в перегної черв’ячки.

Як розкриють свої пельки,
На всю вулицю кричать,
Буває візьмуть й за петельки,
І при цьому не мовчать.

На подвір’я  поглядають,
Хто з гостей уже прийшов,
Як господарів вітають,
Тут уже не до розмов.

Йдуть по вулиці блондинки,
Про щось говорять сміючись,
Повитріщали на них зіньки,
На щоках колір змінивсь.

В головах щось завертілось,
Серце зціпило в грудях,
Щось сказати захотілось,
А в язик забили цвях.

Поплескати не вдається,
Стоять, дивляться на них,
А блондинки йдуть, сміються,
Ось таке бува за гріх.

За плітки карає небо,
І жінок й чоловіків.
Плескати язиком не треба,
Буде менше ворогів.

Стоять і наче оніміли,
Очима водять навкруги,
У гості їх не запросили,
А їм хотілось свіжини.

По чарці гості пропустили,
І загуділи мов чмілі.
Вже й анекдоти запустили,
Усі у різному вбранні.

Поїли ситно, заспівали,
На ганок вийшли покурить,
І на блондинок поглядали,
Чоловікам – це райська мить.

Заграла музика грайливо,
Усіх на танці потягло.
Людина у гурті щаслива,
Пліток і зла, щоб не було.

Таке буває у житті не часто,
Хвилини ці цінуйте, бережіть.
Людям сваритися не варто,
І з пліткарями краще не дружіть.