…гулом стало мовчання
і пішла думка геть…
в хвилюванні прощання
серце б’ється моє,
у безвітрянім небі
розбивається вщерть…
хтось з рушниці стріляє
на шматки тишу рве,
без жалю, без вагання
забирає життя…
на прицілі світання
прокидайся – Душа!..
***
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115032301625
Свидетельство о публикации №115032301625
Рецензии
