Позачерговий приступ депресивного самоаналізу.
Так і не навчилась вимикати вчасно.
Здається щось там зламалось
Й шукаю підстави звернутися до тебе за допомогою.
Але я сильна. Я справлюся.
Насправді, все то банальна спроба
Закричати до всіх, що я існую.
Що є якісь почуття, що буває боляче.
А потім згадую, що всім байдуже.
І бреду дорогою до супермаркету,
Рахуючи щасливі обличчя та закохані парочки.
Дешевим вином по непевним думкам.
Невпевненість в тонусі.
Скиглю тобі у трубку.
А на ранок знову соромно.
Механізм генерації спокою здається
Перегорів. Як і моє серце десь у четвер
Чи п'ятницю. Заспокоюю маму.
Говорю, що я поет.
А вона плаче, що її донька - п'яниця.
Нічого не змінюється.
Сонце встає на сході.
Зима йде після осені.
Я пишу погані вірші.
Серцево-судинна система зношується.
23. 03
© Copyright: Алла Паранойя, 2015
Свидетельство о публикации №115032301273
Свидетельство о публикации №115032301273
Рецензии