Аню, люба, не можна так нехтувати своїм здоров'ям,
не можна випльовувати легені крізь отвори в тілі,
не можна місяцями не ходити в лікарню,
а потім іти на перерві надвір, щоб покурити
Аню, сонечко, не можна дозволяти торкатися
твого улюбленого чорно-зеленого шарфа
усіляким дурням, бо вони торкатимуться
до самої твоєї душі, а цього допускати не можна
Аню, мила, не можна не мити свій термос місяць,
а потім боятися відкрити його, бо там зросла
нова розумна цивілізація... Згадай, Аню,
ми пили звідти запашну каву на лекції з фізики
послухай, Аню, не можна так жити й надалі, потрібно
терміново, просто конче потрібно щось змінювати,
бо якщо ми залишим все, як діється з нами тепер
то нас проклянуть - якщо, звісно, згадають - наші власні діти
мо й люб й однокурсниц, вар ант цензура
© Copyright: Юлия Крестовская, 2015
Свидетельство о публикации №115032200880
Свидетельство о публикации №115032200880
Рецензии