Таємні істини, закуті в ланцюги
Емоцій згубних, звільнення шукають.
Думки свідомості у космос поринають,
Де астероїди, планети та зірки
Зникають у холодних темних плямах -
У них крізь морок - шлях до пізнання.
І, дивлячись в майбутнєє життя,
Шалені очі сліпнуть у туманах...
Стою на острові незвіданих глибин,
Льодовий вітер шкіру обпікає,
Над айсбергом північне сяйво грає,
А тихі краплі линуть до хмарин.
Між ними альбатрос - самотнє диво.
Немає кораблів, немає співів
Сирен чарівних. А морські приливи
Без місяця зникають хворобливо.
— 19.03.14
Космiчне
© Copyright: Мари Лисова, 2015
Свидетельство о публикации №115032200593
Свидетельство о публикации №115032200593
Рецензии