А було ж

Вiд’їзд

Облiтають яблунi червонi,
Мжичка падає
                печально i понуро...
А було ж
                як мило i безжурно!
А тепер
             лиш листя на затонах.

А тепер
             ми залишаєм дачi,
Забуваєм
                роздуми юначi,
I здається –
                навiть висушений краб
Вибiжить за нами i заплачє...


Переклав Аттила Могильний


Рецензии