А було ж
Облiтають яблунi червонi,
Мжичка падає
печально i понуро...
А було ж
як мило i безжурно!
А тепер
лиш листя на затонах.
А тепер
ми залишаєм дачi,
Забуваєм
роздуми юначi,
I здається –
навiть висушений краб
Вибiжить за нами i заплачє...
Переклав Аттила Могильний
Свидетельство о публикации №115032205050