Дивляючись у сад
Жовтаво вкутує айву
важка медова
лiтня спека,
й тонкою зримiстю предмета
плiд падає
в суху траву...
Крiзь дерева побачиш далi
овець,
що сито розбрелись,
їм дiти
вiд заклять i чарiв
на нитку нижуть
барбарис...
Переклав Аттила Могильний
Свидетельство о публикации №115032205038