I нiч нас обiймає морем...
...i нiч нас обiймає морем...
ти розчиняєшся в пiтьми...
твоi долонi –
морськими зорями
у глиб печально тонуть...
...i груди – невагомо –
пливуть медузами... –
напiвпрозорими...
й неначе –
потойбiчними...
...ти розчиняєшся в пiтьмi... –
колiна обiймаючи руками...
i плоть копною кiс обнявши...
тепер ти –
бiлий донний камiнь –
серед текучих...
проминаючих...
дрiмотних трав...
...ти розчиняєшся в пiтьмi... –
i очi ледь срiбляться,
мов лускою...
поперед тим,
як їм –
в глибини пам’яти моєї –
вiдiйти...
...втонути –
в очах коханих...
змитих темнотою
що рибами жили в обличчях їх
в пiтьмах...
Переклав Iгор Маленький
Ти
© Copyright: Алишер Киямов, 2015
Свидетельство о публикации №115032204839
Свидетельство о публикации №115032204839
Рецензии