У моєму сні - батьк!вська хата...
Чепурна, підведена смолою.
На печі, у решеті - курчата,
І долівка, встелена травою.
ОбразИ, прибраті рушниками
І лампадний дух голубить душу.
Запашними пирогами мама
Незабутні спогади зворушить.
І засмагла батькова долоня
Ніжно гладить водоспад волосся:
-Притомилась? Доню моя, доню,
Де ж тебе так довго доля носить?
Я щаслива! Омиває ненька
Мої коси, чорні й шовковисті.
Трав"яним духмянистим настоєм
Із чарІвним запахом любистку...
...На світанку батько та сусіда
Уже ріжуть, смалять (як годиться,
Коли в гості хтось колись приїде),
"Городським" - селянського гостинця.
І цілують на прощання щиро,
І бажають щастя- "аж по вінця"...
-Приїзди! - благають очі милі,
Наче пізні квіти чорнобривці.
...В інший світ пішли матуся й тато...
Та з роками все частіше сниться
Дорога душі селянська хата -
Оберіг далекого дитинства!
А.Я.
Батьк! вська хата
© Copyright: Алла Фликинштейн, 2015
Свидетельство о публикации №115032203144
Свидетельство о публикации №115032203144
Рецензии