Твой мир
С моих обоев слетают в небо звуки.
Душа желает солнечником быть -
И я надеваю желтую акварель
И вся трепещу в предчувствии отчаяния.
Мне твой мир - как множество пустынь:
Сгореть, воскреснуть и забыть...
И, причастившись, прозеленью руты,
Все слова развеять между скал...
Потому что всё равно, разве можно постичь
Мне твой мир... Как множество пустынь?!
Надія Гармазій
Вірші
Мені твій світ - як безлічі пустель…
З моїх шпалер злітають в небо звуки.
Душа воліє соняшником бути -
І я вдягаю жовту акварель
І вся тремчу в передчутті розпуки.
Мені твій світ - як безлічі пустель:
Згоріти, воскреситись і забути
І, причастившись прозеленню рути,
Усі слова розвіяти між скель…
Бо все одно, чи можна осягнути
Мені твій світ… Як безлічі пустель?!
Свидетельство о публикации №115032107988
Наталья Беляева Ерух 27.03.2015 18:44 Заявить о нарушении