Кумировi
Л.К.
Проліски на березі узлісся
випадково в березні нарвав.
Жінці тій, яку зустрів колись я,
неодмінно б їх подарував.
…Та вона, як космос, неосяжна.
Том за неї Господу молюсь.
Та вона настільки недосяжна…
Лем адресою не помилюсь.
Бо за нею набожно і щиро
йду і йду усе своє життя,
бо вона – все ’дно, що Батьківщина.
Іншого немає відчуття.
190315
Свидетельство о публикации №115031900691
Прочитала на одному подиху.
Удачі й щастя Вам.
З повагою до Вас, Оксана.
Оксана Олейник Львов 16.07.2015 09:48 Заявить о нарушении
Подивився на вашу сторінку - там ви пишите: (на замовлення). А як це? ЦІКАВО ЗНАТИ.
Алексей Бинкевич 16.07.2015 18:57 Заявить о нарушении
Людина що замовляє собі вірша, розповідає свою історію і на основі отриманої інформації я пишу вірш...
Оксана Олейник Львов 20.07.2015 23:50 Заявить о нарушении