Вид скаженого витру

Від скаженого вітру набігає сльоза,
Холод лютий судомить і м,язи і нерви.
Цей Майдан був не «проти»,
Гасла мріяли «за!»
Майбуття, інтеграцію, євро.

Ясночолі дівчата, молоді юнаки
Тут зійшлися пліч-о-пліч
Відстоювать право
Жити нині і завжди,
На роки, на віки
В європейській великій Державі.

А навпроти стояли – за щитами кийки –
Їх ровесники, давні їх друзі зі школи,
В обладунках військових – вони ж вояки –
І поволі  шеренги згорталися в коло…

Хто віддав той нелюдський,
Знавіснілий наказ
Ще й тепер невідомо, а може й не буде,
Тільки вмить все змінилось,
Закрутилося враз
Зойки, лемент дівочий:
« Ой, людоньки, люди !»…

Цей майдан перебачив за десятки століть
Не одну вакханалію воєн і брані.
Вже не вперше по сивій бруківці біжить
Кров гаряча
У нашій стражденній Украйні.

Потім їх порівняють з героями Крут,
Потім буде героям і шана і слава.
Потім буде… А зараз у Києві, тут
Лине зойк материнський:
« Ой, Славочко, Слава!»…


Рецензии