Ми безхатченки в маминій хаті.
Досхочу нагодовані ми
Обіцянками правлячих партій,
Що дорогу проклали грудьми
До «халявноЇ» Їжі в кориті,
До рахунків в долярах і дач,
Ще і досі синіють не змиті
Обіцянки, щиріші за плач.
Мов, як тільки прийдемо до влади,
Можновладці згадають про честь,
Замість недоторканої зради
Буде рада з народом… І нєсть
Ні числа, ні ціни обіцянкам
Вже локшиною з вух нависа,
Відшуміли свята. І «цяцянки»,
Як торішніх ялинок краса.
На «біг-бордах» обличчя пихаті,
Мільярдерами стали сини…
От і все.
Ми ж в нетопленій хаті,
Як дасть Бог, доживем до весни!
Ми безхатченки в мамин й хат
© Copyright: Татьяна Гребенюк 2, 2015
Свидетельство о публикации №115031903367
Свидетельство о публикации №115031903367
Рецензии