Земля

"А матінка-земля
               не підведе".
І,згадуючи повоєнний час,
Бабуся говорила:
            "Лиш земля,
Одна земля
              порятувала нас!"



Пройшло багато
Мирних вже років,
І "час великих перемін"
                іде...
Зітхаючи,
Казав мій чоловік:
"Якби землі...
Земля не підведе".


Виплакувала я
             неподалік
Оренди клаптик
             (інваліди ми)...
Стогнав на ній
            каліка-чоловік:
"Хай хоч
      на пів-зими..."



А подруга казала:
              "На город
Іду - як на тортури!
Не боюся
           роботи!
Але бачити отам,
Як ледь не падають
Вже замертво бабусі....
Вже вітерцем гойдає...
А бабця "пенсію" -
Картоплю заробляє....



Де ж совість тих,
Хто нами "правлять?!"
Та дарма...
"Вгорі" там -
Совісті і не було,
            й нема...


"Народна" влада -
                прес,
Котрий чавить
Отих стареньких
І калік,дітей.
А нашу кров
Їм обертає вмить
На гроші:
Кров людей -
Для НЕлюдей.


Таке от
       "чудо Сатани".
А Ти,наш Боже?
Старенький вже,
І нас забув Ти,
            може...


Шукають молоді
      чужих земель.
А хто не в силі -
Гірко кажуть:
"Та дарма,
Земля велика...
Прийме всіх.
       У себе...


Там,у землі,
Політики нема...
Земля ж бо -
           рідна,
Не далеке небо.
Яка вже влада
            не буде,
А нас,простих,
Земля не підведе...
Яке б тут
не давило
     горе чорне,-
А там,
     як матінка,            
Земля
      усіх пригорне..."


06.04.2006р.
    м.Звенигородка