Вітер віти колише в саду,
Тихо листя щось квітам шепоче.
Я до тебе коханий іду
Крізь роки і недоспані ночі.
Крізь печалі іду і журбу,
Крізь палючу сльозу дівочу,
Все життя я до тебе коханий іду
Своїм серцем завжди в дорозі.
Де зустріну я милий тебе,
Де твій погляд спіймають очі,
Де кохання слова злетять з твоїх вуст
Мій єдиний, коханий, хороший?
Мої роки пливуть в небуття,
Як птахи відлітають у вирій,
І на крилах своїх несуть почуття
Й кохання до тебе єдиний.
Вiтер вiти колише в саду...
© Copyright: Валентина Филипова, 2015
Свидетельство о публикации №115031805518
Свидетельство о публикации №115031805518
Рецензии
Красиво, Валентина! Очень по-женски о любви! И напевно, не раздольно, а так тихо, только для коханого.
Елена Тихомирова 4 23.05.2016 13:00 • Заявить о нарушении
Елена Тихомирова 4 23.05.2016 13:00 • Заявить о нарушении
Рада что понравилось. Это скорее боль души. Но другие считают лирикой и даже поют. Спасибо им за признание. И Вам спасибо за отклик. С уважением Валентина
Валентина Филипова 27.05.2016 12:48 Заявить о нарушении
Валентина Филипова 27.05.2016 12:48 Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.