Із кожним вдохом, із кожним видохом
Ми проецюємо нашу реальність.
Бог наділив нас усіх правом вибору,
Але для фатуму це лиш формальність.
Кожного дня на "Як справи?" - "Нормально".
Нащо, скажи, їм твоя боротьба?
Якщо нова спроба буде невдала,
Скажеш із жалем "видать не судьба".
Та тільки-но Сонце зійде на Сході,
Ти знов людина без жалю й чуття:
Знов обереш кому ж завтра жити,
Кому взагалі відійти в небуття.
Та придивися краще, мій сину,
Бачиш людей, що висять на стовпах?
Ти, мое серце, не завжди вирішуєш.
Доля твоя зараз в інших руках.
Скоро стовпи знову стануть порожніми.
Але такими не будуть завжди.
Ти, моя радість, обачно вирішуй.
Бо може вже завтра там висітимеш ти.
з кожним вдохом, з кожним видохом...
© Copyright: Ксения Прель, 2015
Свидетельство о публикации №115031803634
Свидетельство о публикации №115031803634
Рецензии