Що холодніша зима, то вона стерильніша. Запахів майже немає. Крига, сніг. Який у них запах? Зима пахне димом...
А весна, навіть така, рання забиває памороки духмянощами. Пахне вербова кора, вода в річці, земля розімліла на осонні. Навіть чоботи, змащені дьогтем, пахнуть. А от перші квіти ні. Нектару в них нема, бджолам вони нецікаві. Для чого напружуватися?
Але вони такі гарні, такі ніжні: перші квіти. Сильні, витривалі. Заморозки їм не страшні, мокрий сніг, заливні перші грози.
Я люблю тебе, світе мій. Тут і нині.
108 -Свiт-
© Copyright: Валео Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №115031709292
Свидетельство о публикации №115031709292
Рецензии
Чудова заключна думка.
Сподобались
Нанизані на ниточку слова,
немов смарагдові коралі зодягнились,
Тут думка чиста, свіжа і жива,
Слова птахами хутко стрепенулись...
Игорь Стожар 19.03.2015 14:57 • Заявить о нарушении
Сподобались
Нанизані на ниточку слова,
немов смарагдові коралі зодягнились,
Тут думка чиста, свіжа і жива,
Слова птахами хутко стрепенулись...
Игорь Стожар 19.03.2015 14:57 • Заявить о нарушении