Важко в самотинi

Важко ой людині
Жити в самотині
У квартирі клітці
У поважнім віці.

Діти десь далеко,
Наче ті лелеки,
Полетіли в вирій,
Де приманки щирі.

Вже пішла дружина,
Хата – домовина
В інший світ забрала.
Щоб там спочивала.

А хвороби кляті,
Болями багаті,
Узялись за діло
Шматувати тіло.

Ліки, ліки й ліки
Тричі в день на віки
Треба їх ковтати,
Щоби виживати.

Хто тут допоможе
В старості, де кожен
Чується слабенько,
Хворе бо серденько.

Діточок немає,
Тож душа й благає.
Поможи, мій Боже,
Жити ж хоче кожен.

Важко ой людині
Жити в самотині
У квартирі клітці
У поважнім віці.
17.03.15.


Рецензии