Доню, доню, наша доню...

Доню, доню, наша доню,
Не ходи нікуди  з дому,
Є намисто, є спідниці,
Саме краще із крамниці,
Самі чорні маєш  брови,
Сорочки усі шовкові.
Як те небо оченята,
Та дбайливих маму й тата...

Бо в зеленім гаю, гаю,
Хтось вкусив земного раю,
Віддалася чиясь врода,
Та криштальна чиста  вода,
Помутніла  у криниці,
Наче чорна ніч грішниці,
Розпускає коли  коси
Та цілують тіло роси...

Місяць в небі відвернувся,
Наче старий дід зігнувся,
А сич плаче та регоче,
Мабуть щось комусь пророче.
Стережись моя дитино,
Наша квітка і перлина,
Ще нікому не повинна,
Бо кохана не дружина...

Чого ж слів твоїх не чую
І тривогу не вгамую,
Відвертаєш  свої очі,
Та чогось посеред ночі,
Позбирала свої речі,
Тільки здригуються плечі,
Чи ридаєш чи смієшся,
Мов чужа не обернешся...

 П.В.М.       17.03.2015г.


Рецензии
Браво!!!
Рядки у стилі народної пісні, прекрасно!!!
Щастя Вашій дитині.

Любовь Постникова   21.03.2015 20:38     Заявить о нарушении
ДЯКУЮ,ЛЮБО!!!
З ДНЕМ ПОЕЗІЇ!!!
НАТХНЕННЯ, КОХАННЯ ТА УСПІХІВ ЗАВЖДИ!!!
З ТЕПЛОМ ДУШІ,

Владимир Прохода   22.03.2015 01:02   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.