Л. Юферова, Вечер в октябре, пер. с укр

                (вольный перевод)

Растрёпа - баламут, октябрьский ветер
Сиянье охры в этот мир несёт…
Иду я в поле, где блуждает вечер
Тихонько, будто постаревший кот ...

Там ностальгия на ветру темнеет
Под музыку усталую цикад.
На ломтики порезана и млеет
Густая зябь – как горький шоколад.

А вдоль дороги – сонной икебаной –
Бурьян засохший – осени фэн-шуй…
Последний лучик – каплею медвяной –
Вот-вот и капнет – только раз подуй.

Сквозь небосклона синее оконце,
Где речка убегает в Божий сад,
Там, из костра погаснувшего солнца
Таскает звёзды месяца ухват.

                17.03.2015

Жовтневий вечiр, Людмила Юферова

Розвихрена жовтнева колотнеча
В охристе сяйво прибирає світ…
Іду у поле, де блукає вечір
Тихенько, ніби постарілий кіт…

На вітрові сумує ностальгія
Під музику натомлених цикад.
І скибами порізаними мліє
Мастка рілля – загуслий шоколад.

А повз дороги - сонна ікебана –
На осінь пересохлі бур’яни…
Останній промінь – блискітка медвяна –
Ось-ось погасне – тільки раз дмухни

І десь у тій заобрійній сторонці,
Де синя річка в Божий край тече,
З багаття затухаючого сонця
Виймає зорі місяць рогачем.

http://www.stihi.ru/2014/10/17/7811