Годинник йде. А з ним і час уходить
В якийсь незнанний світ. Без вороття.
Ось так в житті із часом все проходить.
І біль. І радість. І саме життя.
Ось перший сніг упав на грудку чорнозему.
А ось, на місці тім, підсніжник пророста.
І нам не зрозуміть складну систему.
Як швидко час над нами проліта.
Дерева, поруч з місцем тим, розквітли.
Так рясно, що радіється душа.
Сьогодні ж вдома, під звучання Бітлів,
Про "вчора" згадуємо не спіша.
Не вірю в "вчора" я. Не вірю і в "майбутнє".
Мені миліш за все "теперішнє"...і все.
Його прожити нам потрібно незабутньо.
Тільки воно нам щастя принесе.
Годинник йде. А з ним і час уходить.
В якийсь незнанний світ. Без вороття.
А я прошу! Прошу Вас вчасно встигнуть
Й прожить на повну все своє життя!
Годинник йде
© Copyright: Арина Ковальских, 2015
Свидетельство о публикации №115031711543
Свидетельство о публикации №115031711543
Рецензии