Безцiнний подарунок
Не стара, врівноважена пані.
Для краси і наснаги
Душевні писала віршІ.
І не знала тоді,
В глибині визріває кохання –
Не заради розваги,
А як вибух моєї душі!
Ця остання любов…
Може вирішив хтось посміятись,
Недоречно пославши
Мені оце пекло і рай?
Наче в юності знов,
У під’їздах чужих цілуватись
І за руки узявшись,
Щасливими буть через край!
Та настала пора –
О, як важко усе забувати!
Адже зламані крила –
Не злетиш у п’янку височінь.
І страждання гора
Накотилася валом дев’ятим.
І відпущений милий
Уже у чужу далечінь.
Ця велика любов!
Я не буду її проклинати!
Цей безцінний дарунок,
Мій сон золотий наяву
В найтаємніший схов
У душі заховаю палати,
Наче долі цілунок…
І з нею свій вік доживу!
2015
Перевод на рус. язык
БЕСЦЕННЫЙ ДАР
Нонна Рыбалко
Я спокойна жила –
Уж в летах симпатичная дама.
Для полёта души
Сочиняла новеллы, стихи.
И не знала тогда,
Что в душе зарождается драма -
И не ради забавы
Закружилась я в вихре стихий!
Запоздала любовь!…
Кто-то, может, решил посмеяться,
Своенравно послав
Для меня этот ад или рай?
Словно в юности, вновь
По подъездам чужим целоваться
Или, за руку взяв,
Вновь счастливою стать через край.
Наступила пора!…
Как же долго теперь забывать мне!
Если сломаны крылья,
Уже не взлететь в высоту.
И страданий гора
Надвигается валом девятым
И отпущен мой милый -
пусть ищет другую мечту.
Если это любовь,
Проклинать её злобно не стану –
Ведь бесценен тот дар,
Словно сон золотой наяву.
В сокровенный тайник
Помещу – в сердца чудо-палату.
Как судьбы поцелуй,
С нею жизнь я свою проживу.
Нонна Рыбалко Я спокойна жила –
Уж в летах симпатичная дама.
Для полёта души
Сочиняла новеллы, стихи.
И не знала тогда,
Что в душе зарождается драма -
И не ради забавы
Закружилась я в вихре стихий!
Запоздала любовь!…
Кто-то, может, решил посмеяться,
Своенравно послав
Для меня этот ад или рай?
Словно в юности, вновь
По подъездам чужим целоваться
Или, за руку взяв,
Вновь счастливою стать через край.
Наступила пора!…
Как же долго теперь забывать мне!
Если сломаны крылья,
Уже не взлететь в высоту.
И страданий гора
Надвигается валом девятым
И отпущен мой милый -
пусть ищет другую мечту.
Если это любовь,
Проклинать её злобно не стану –
Ведь бесценен тот дар,
Словно сон золотой наяву.
В сокровенный тайник
Помещу – в сердца чудо-палату.
Как судьбы поцелуй,
С нею жизнь я свою проживу.
Свидетельство о публикации №115031710758
С нежностью, Антонина.
Антонина Алексеева 06.03.2016 21:29 Заявить о нарушении
С праздником Вас!
Виртуально обнимаю...
Нила Волкова 08.03.2016 09:28 Заявить о нарушении