Обпалене вiдродження
Гомоніти нікому в селі.
Сіє сум вдовине надвечір'я.
Повтикались в небо димарі.
Покалічені війною долі,
Мов світлини із розбитим склом.
Тінями снують собаки кволі
По руїнах, що були селом.
Зйомки фільму жахів це, напевно?
Ні, це я на згарищі стою.
Скільки нам ще битись треба ревно,
Щоб свободу вибороть свою?!
Запеклась нараз душа сльозою
Від золи погублених чеснот.
...Нація, обпалена війною,
Генетичний воскрешає код.
15.03.2015
Свидетельство о публикации №115031604847
Нина Хмель 25.07.2016 10:11 Заявить о нарушении
Щиро дякую Вам, Ніно, за таку хорошу оцінку мого вірша та побажання. Заходьте ще, читайте. Найближчим часом і я зайду до Вас.
Щасти Вам! Добробуту, миру та злагоди!
//Якщо хочете, долучайтеся до Клубу Поезії(українського).
З повагою, Надія.
Надежда Рубинская 24.07.2016 15:12 Заявить о нарушении
Нина Хмель 24.07.2016 18:37 Заявить о нарушении