Чи не так?
Бо правда сильно ранить й розплющує ті очі,
Якими мріяла всі довгі дні й короткі ночі
Та ставила тебе на п'єдистал світила.
Чи бачиш ти мене лиш ззовні? Я б не хотіла...
Бо голос кривди спонукав би все забути:
Твій образ ідеалу й високі почуття та відвернути
Усі ті сподівання, якими я марніла.
Свидетельство о публикации №115031508834