на межi

на межі
за гранню каяття
там у ржі
усе людське життя
не питай
чому все саме так
терпкий чай
згадає в кольорах
краєвид
де були ти да я
рижий кіт
квіт-тучи навмання
скоро дощ
а вітер мчитьcя, мчить
і впродовж
наш час відстане від
суті птиц
ми будемо іти
не униз
а всупереч. коти
скажуть "мяу"
але що нам, ми тут
врахував
на небі крапок кут
кількість зір
забудем про любов
вечір двір
п'ять куп твоїх розмов
все не так
а вітер мчитьчя, мчить
я кохаю
зупини цю мить.


Рецензии