Я прийшла до тебе із казки,
З середньовіччя,
З любої минулої епохи,
Окрім теперішньої,
З любого сонета Шекспіра.
Я вдивляюсь в твої очі, ти торкаєшся мого обличчя,
Що очікує тебе, окрім поразки?
Бо відштовхую вже і віддаляюсь потрохи.
І чекає кожного з нас беззмістовно пуста квартира.
Але в мене є ліра,
І відсутність тебе поки що некритична.
Поки що…
Не шукай мене там, де вже одного разу зустрів.
Мої губи закриє печать усіх тих слів,
Що хотіла б тобі прошепотіти вітром сьогоднішнім,
Проплакать дощем.
І тремтіння серця губиться під плащем.
Я іду, і сполохами перед очима моїми, що затуманюють суть,
Усі наші зустрічі і розмови. Але як-небудь
Не вийде.
Тож вночі ми зустрінемось у наших снах,
Обіймеш мене ніжно, і назустріч потягнуться губи.
Та на них буде присмак солений, і в очах буде біль і страх.
Не шукай мене більше,
Я не така як інші
Не така, як нш
© Copyright: Христина Орехова, 2015
Свидетельство о публикации №115031407530
Свидетельство о публикации №115031407530
Рецензии